Право користування земельною ділянкою не входить до складу спадщини

Вже вкотре, Верховний Суд України наголошує на необхідності оформлення або переоформлення правовстановлюючих документів на землю за правилами, встановленими новим Земельним кодексом України, про що йдеться у постанові № 6-2329цс16 від 5 жовтня 2016 року.

Зокрема, положеннями ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин) визначено дефініцію права постійного користування земельною ділянкою, яким є право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку. Зі змісту ж ч. 2 цієї статті вбачається, що передача земельної ділянки у постійне користування громадянам не передбачена.

Правовою ж підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі ст. ст. 116, 118 ЗК України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно із ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, та відповідно до положень ст. 1225 ЦK України переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Слід зазначити, що у порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут), яке, згідно із ч. 1 ст. 407 ЦK України, встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Згідно норм ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Разом з тим, успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до ст. 19 Закону України «Про фермерське господарство», відповідно до якої до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Ч. 1 ст. 20 зазначеного Закону майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються статутом фермерського господарства.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право.

Безкоштовна консультація