Суд зобов’язаний дотримуватися принципу «RES JUDICATA»

Такий висновок було зроблено Верховним Судом України у Постанові від 13 квітня 2016 року по справі № 3-304гс16.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс Фінанс» про перегляд Верховним Судом постанови Вищого господарського суду від 23.12.2015 у справі №908/4804/14 за позовом ТОВ «Авіс Фінанс» до ТОВ «Восход», ТОВ «Донбас профінвест-2012», третя особа — ТОВ «Трейд Маркет Групп», про визнання недійсним договору поруки від 21.12.2012 №897-БВ/П/12, ВСУ наголосив на тому, що Господарський суд Запорізької області, у провадженні якого перебувала справа про банкрутство ТОВ «Восход», правомірно прийняв позовну заяву ТОВ «Авіс Фінанс» про визнання правочину за участю боржника недійсним за загальними нормами цивільного законодавства до розгляду в межах провадження у справі про банкрутство ТОВ «Восход».

Досліджуючи попередні рішення судів у даній справі, ВСУ звернув увагу на те, що Вищий господарський суд України, який спочатку скасував постановлені у справі рішення та направив справу до суду першої інстанції для розгляду позовної заяви ТОВ «Авіс Фінанс» в окремому позовному провадженні, а після нового розгляду справи знову скасував постановлені у справі рішення та припинив провадження у справі, допустив неправильне застосування вищенаведених норм матеріального і процесуального права, що є наслідком обмеження прав і законних інтересів ТОВ «Авіс Фінанс» на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Враховуючи це, ВСУ наголошує на тому, що скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій, ВГСУ керувався лише тією підставою, що зазначений позов має бути розглянуто в окремому позовному провадженні, а не в межах провадження про банкрутство. При цьому жодних порушень судами першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права суд касаційної інстанції не встановив і не зазначив, як і не висловився з приводу правильності висновків суду про задоволення позовних вимог загалом.

Як приклад, Верховний суд України посилається на рішення ЄСПЛ у справі «Нєлюбін проти Російської Федерації», в якому також було зроблено подібний висновок про те, що принцип правової визначеності вимагає: якщо суди ухвалили остаточне рішення в питанні, то їх рішення не має піддаватися сумніву. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі.

Враховуючи зазначене, ВСУ дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій до спірних правовідносин правильно застосовано норми матеріального права, рішення Господарського суду Запорізької області від 12.01.2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 3.03.2015 року слід залишити в силі, оскільки Вищий господарський суд (постанова від 23.04.2015 року), скасовуючи ці рішення, не зважив на принцип res judicata і використав свої повноваження не для виправлення фундаментального порушення, яке допустили суди, а лише для направлення справи на новий розгляд без вказівки щодо незаконності судових рішень по суті.

ДЖ.:ЗіБ

Безкоштовна консультація