ТОП - 10 рішень з земельних спорів - судова практика 2016

1. Кадастровий номер земельної ділянки – істотна умова договору купівлі-продажу будівлі ( ВГСУ, справа № 921/148/14-г/13 від 23.11.16р.).

Як свідчить судова практика, до цього часу траплялися непоодинокі випадки, в результаті яких визнавалися дійсними у судовому порядку непосвідчені нотаріально договори, попри встановлену законодавством обов’язковість їх нотаріального посвідчення.

В цих питаннях ВГС України констатує, що такі договори є нікчемними, оскільки сторони, розуміючи, що нотаріус, без такої його істотної умови як кадастровий номер, не посвідчив би договір купівлі-продажу будівлі, мали намір обійти вимогу закону про обов’язкове зазначення в такому договорі кадастрового номеру земельної ділянки, на якій будівля розташована.

2. Початок строку дії договору оренди земельної ділянки: позиція ВГСУ (справа № 908/3368/15 від 02.11.16р.).

Не зважаючи на те, що дане питання вже було предметом розгляду статті, опублікованої на веб-ресурсі нашої юридичної компанії, все ж, зважаючи на актуальність даної проблеми, коротко підсумуємо: "Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 43 Договору оренди землі)» - дослівна цитата ВГС України.

3. Початок строку дії договору оренди земельної ділянки: позиція ВСУ (справа № 6-162ц13 від 19.02.14р.).

Діаметрально протилежна, зазначеній в попередньому пункті, позиція, міститься у постановах ВСУ, де суд зазначає, що початок строку дії договору оренди землі обчислюється з дати його укладання, Є подібні і інші судові акти з діаметральними розбіжностями. Дане питання надзвичайно актуальне на сьогоднішній день, оскільки законодавство досі не передбачає обов’язковості нотаріального посвідчення договорів оренди землі, тому дата укладання та дата державної реєстрації таких договорів можуть бути різними, а часовий діапазон між ними становити місяці.

4. Суд має право зобов'язати органи земельних ресурсів видавати дозвіл для оформлення документів на земельну ділянку, а особа, в разі виконання спеціальних вимог закону, має право отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів (ВАСУ, справа № К/800/32729/15 від 19.05.16р.)

Дана позиція висвітлена у рішенні Вищого адміністративного суду України, в якому йдеться про те, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Отже, незважаючи на виключну компетенцію органу земельних ресурсів, як констатується судом, правильним способом захисту порушеного права буде саме зобов’язання його видати необхідний дозвіл.

Судом підтверджена також і позиція про те, що кожен, незалежно від статусу, має право, в разі виконання спеціальних вимог закону, отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів.

Встановлено порядок доведення орендарем наміру скористатись своїм переважним правом на поновлення договору (ВСУ, справа № 6-2540цс16 від 23.11.16р.)

У своєму рішенні Верховний Суд України фактично встановив порядок доведення орендарем наміру скористатись своїм переважним правом на поновлення договору оренди земельної ділянки. Як вказує суд, такими доказами є: фактичне продовження користування без порушень умов договору оренди, сплата орендної плати після закінчення строку дії договору та вчасно відправлені листи – повідомлення про намір поновити строк дії договору оренди землі на тих самих умовах. В рішенні зокрема наголошується про те, що дані докази повинні розглядатись судами, і тільки після їх оцінки суд повинен приймати рішення про відмову у позові, а про поновлення строку дії договору оренди землі та за необхідності визнання недійсним договору оренди цієї ж землі із новим орендарем.

5. Наслідок мораторію на землю – обмін тільки за схемою «пай на пай» (ВСУ, справа № 6-464цс16 від 12 жовтня 2016р.)

У зв’язку з дією мораторію на відчуження в будь-який спосіб земель сільськогосподарського призначення, Верховний Суд України на спільному засіданні цивільної та адміністративної палат поставив остаточну крапку та фактично припинив можливість реалізації різних схем, що стосувалися його обходу, зокрема шляхом укладення договору міни земельної ділянки. В результаті цього укладання договору міни дозволено лише за схемою «пай на пай». У випадку недотримання вказаної процедури такі договори підлягають визнанню недійсними, а видані на їх підставі державні акти скасовуються.

6. Правильний спосіб захисту - видати дозвіл на розробку землевпорядної документації (ВАСУ, справа № К/800/19142/16 від 29.09.16р.)

У даній справі основний висновок Вищого адміністративного суду України, на який пропонуємо звернути Вашу увагу, такий: самостійний спосіб обрання захисту порушеного права шляхом зобов'язання видати дозвіл є правильним, а визначених законом підстав у відмові у наданні дозволу немає. При цьому відкритим залишилося питання стосовно строків надання такого дозволу - питання зобов’язання ухвалення рішення колективним органом поки ніким не вирішено, а суд наголосив лише на тому, що відбуватися це повинно «у встановлений чинним законодавством термін».

7. Сусідські відносини: зелені насадження на межі території не є перешкодою в користуванні земельними ділянками (Чернігівський р-ний суд, справа № 748/162/16-ц від 28.03.16р.)

Даний спір виник внаслідок звернення до суду з питанням про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, де позивач, обгрунтовуючи свою позицію нормами ДБН Б.2.4-1-94 «Система озеленення поселень» та рядом статей ЗК України, просив зобов’язати відповідача зрізати зелені насадження (дерева та кущі) на власній території, корені яких заважать позивачу використовувати свою земельну ділянку за цільовим призначенням.

Однак в позові було відмовлено з огляду на те, що зазначений ДБН регулює питання щодо відстаней від дерев та кущів до будівель і споруд для висадження зелених насаджень виключно на територіях загального користування населених пунктів, а не приватної ділянки. Більше того, як наголошується у рішенні, положеннями ст. 105 та 109 Земельного кодексу України не заборонено знаходження дерев на межі чи біля межі земельних ділянок, а позивача, з метою забезпечення цільового використання власної земельної ділянки, наділено правом обрізати корені та гілки зелених насаджень, які виходять на його територію.

8. Земельним сервітутам - бути! (ВСУ, справа № 6-105ц16 від19 лютого 2016 року)

Не зважаючи на те, що з практичної точки зору незрозумілим і досі є питання, яким чином в примусовому порядку можна виконати рішення суду про встановлення сервітуту, Верховний Суд України все ж постановив рішення, в якому виходив з того, що без встановлення земельного сервітуту на право проїзду через існуючі ворота та незначну частину ділянки особа не мала іншої можливості проїхати до своєї дачної будівлі та землі, а у висновку управління архітектури та містобудування щодо можливості передачі цієї земельної ділянки у приватну в розділі «сервітути та обмеження по праву власності земельної ділянки» було передбачено сервітут на право проходу через земельну ділянку суміжного землекористувача.

Підсумовуючи, колегія суддів наголосила, що такий сервітут є найменш обтяжливим, оскільки сервітутне право проходу та проїзду через ділянку заявника не встановлюватиме для нього, як власника обслуговуючої ділянки, додаткових суттєвих обмежень та обтяжень при користуванні ділянкою.

9. Стягнення збитків із фактичного землекористувача (ВСУ, справа № 3-1160г15 від 17.0.16 р.)

Незважаючи на різнобарвну позицію судів у подібних справах, Верховний Суд Украни все ж підсумувавши став на бік органу місцевого самоврядування, і, таким чином, притягнув землекористувача до загальної цивільно-правової відповідальності. Позиція така мотивована тим, що саме на землекористувача покладається обов’язок вчинити ряд певних дій щодо виготовлення та погодження технічної документації із землеустрою та подальшого звернення до територіального органу держземагенства із заявою про реєстрацію земельної ділянки і лише після проходження цієї процедури їй присвоюється кадастровий номер, що є невід’ємною частиною договору оренди. Якщо землекористувач не вчиняє таких дій, то, як підсумовує суд, такий землекористувач ухиляється від укладання договору оренди землі і стягненню з нього на користь органу місцевого самоврядування підлягає неодержаний дохід за цей строк.

Дж.: Інформаційно-правовий інтернет-ресурс "Протокол"

Безкоштовна консультація