Зловживаєш правами – плати!

19 серпня 2016 року народними депутатами України було зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення запобігання зловживанню процесуальними правами)» у зв’язку з необхідністю забезпечення справедливого судового розгляду справ у розумні строки, про що йдеться у пояснювальній записці.

Таку позицію обранці обґрунтовують тим, що усі процесуальні кодекси містять норми, які закріпляють правила розгляду справ у розумні найкоротші строки і, при цьому, ефективність судового захисту залежить не лише від досконалості процедури розгляду судами справ, але й від поведінки осіб, які беруть участь у справі - добросовісного здійснення ними своїх процесуальних прав і обов’язків.

Як стверджують, в останні роки в судових процесах набуло масового характеру таке негативне явище, як недобросовісне використання сторонами та третіми особами наданих законом процесуальних прав, зловживання правами. При цьому наголошують на тому, що в правовій доктрині зловживання правом розглядається як особливий вид правової поведінки, що полягає в соціально шкідливих вчинках суб’єкта права, у використанні ним своїх прав недозволеними способами, що суперечить цільовому призначенню права та у вчиненні дій, що виходять за межі наданих законом прав, якщо ці межі та цільове призначення встановлені законом.

Зокрема, враховуючи положення процесуальних норм, до них належать:

порушення встановлених у суді правил або протиправне перешкоджання здійсненню судочинства;
порушення порядку під час судового засідання або невиконання розпоряджень головуючого особами, що беруть участь у справі;
неподання без поважних причин письмових чи речових доказів, що витребувані судом та неповідомлення причин їх неподання.

На практиці ж недобросовісна поведінка полягає зокрема у:

необґрунтованому заявленні відводів суддям;
неявці в судові засідання;
необґрунтованих клопотаннях про відкладення судового розгляду;
необґрунтованих поданнях зустрічних позовів;
одночасному оскарженню судових рішень в апеляційній та касаційній інстанціях;
поданні заяви про розгляд справи в зв’язку із нововиявленими обставинами,
поданні апеляційних та касаційних скарг на судові рішення, які не можуть бути оскаржені,
поданні клопотань про проведення будь – яких експертиз, про залучення великої кількості третіх осіб, яких спір у справі не стосується.

Оскільки зазначені дії спрямовані на свідоме невиправдане затягування судового розгляду справ, вони, таким чином, порушують права інших учасників судового процесу, що суперечить передусім вимогам Конституції України, положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в аспекті права кожного на розгляд його справи судом протягом розумного строку.

Отже, зміни, які пропонується внести до Цивільного та Господарського процесуальних кодексів України, Кодексу адміністративного судочинства України повною мірою відповідають принципам Європейського права, положенням ст. 8 Конституції України та мають сприяти формуванню в Україні ефективного механізму неупередженого й об’єктивного судового захисту прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб на засадах верховенства права і, таким чином, будуть сприяти його приведенню у відповідність до вимог сучасних відносин та реалізації основоположних принципів здійснення правосуддя в державі з урахуванням необхідності реалізації конституційних положень про дію в Україні принципу верховенства права, а також права на судовий захист в розумні строки.

Безкоштовна консультація